Фестиваль науки 2008

IV з'iзд Гiдроекологiчного товариства Украiни вiдбувався в перiод формування нових засад водноi полiтики держави з усвiдомленням ii геополiтичного положення, наявностi на ii територii транскордонних рiчкових басейнiв, взятих на себе мiжнародних зобов'язань щодо охорони та збереження бiотичного i ландшафтного рiзноманiття. Особливiстю зазначеного перiоду е також посилення ролi громадських органiзацiй в Украiнi та iнших краiнах у формуваннi громадськоi думки, як важеля впливу на державних i полiтичних дiячiв стосовно вирiшення екологiчних проблем нацiонального i мiжнародного масштабу, якi найбiльш гостро постають у нашому сьогоденнi.

З'iзд переконливо довiв, що дiяльнiсть Гiдроекологiчного товариства е вагомим чинником, що сприяе консолiдацii i вихованню наукових кадрiв Украiни, якi здатнi вирiшувати актуальнi проблеми гiдросфери та ефективно впливати на формування екологiчно орiентованого свiтогляду у суспiльства з метою гармонiзацii його життедiяльностi.

У роботi з'iзду крiм украiнських вчених брали участь фахiвцi Росiйськоi Федерацii i Польщi. Тобто за складом учасникiв з'iзд вiдповiдав статусу мiжнародних наукових засiдань

Робота з'iзду здiйснювалась в 7-ми наукових напрямках гiдроекологii, що вiдображали ii сучаснi досягнення i тенденцii подальшого розвитку. Вiдбувались заслуховування та обговорення вiдповiдних програмних доповiдей - пленарних, секцiйних усних та стендових. Працювали наступнi секцii:
- Вплив клiматичних i антропогенних факторiв на стан, стiйкiсть та еволюцiю водних екосистем;
- Оцiнка стану водних екосистем за показниками бiотичних компонентiв;
- Бiологiчне рiзноманiття та стратегiя його збереження;
- Механiзми функцiонування та адаптацii гiдробiонтiв до фiзико-хiмiчних факторiв водного середовища.
- Мiграцiя, акумуляцiя i трансформацiя хiмiчних сполук у водних екосистемах;
- Структурно-функцiональнi та iнформацiйнi зв'язки гiдробiонтiв у водних екосистемах;
- Бiологiчнi основи та перспективи аква - та марикультури.

В центрi уваги наукового зiбрання були питання екологiчного стану, продуктивностi та господарського використання водних об'ектiв рiзного типу - рiки, озера, водосховища, рибоводнi стави тощо. Велика увага придiлялась висвiтленню гiдроекологiчних проблем Чорного i Азовського морiв, Причорноморських лиманiв. Зокрема, аналiзу впливу гiдрометеорологiчних i антропогенних чинникiв на морськi i прiсноводнi екосистеми та iх окремi компоненти. Акцентовано увагу на те, що воднi екосистеми, iх бiопродуктивнiсть i якiсть води в значнiй мiрi зазнали змiн, навiть в арктичнiй зонi.

Значну увагу привертали матерiали, що стосувались рiзноманiтних аспектiв оцiнки стану водних екосистем за показниками бiотичних компонентiв, аналiзу методичних пiдходiв до застосування широкого спектру бiоiндикаторiв з цiею метою.

Всебiчно обговорювались питання бiологiчного рiзноманiття морських i прiсних водойм, загальнi питання методологii i методiв дослiдження бiорiзноманiття, структурно-функцiональних та iнформацiйних зв'язкiв гiдробiонтiв у водних екосистемах. Грунтовно обговорювались питання щодо механiзмiв мiграцii i трансформацii хiмiчних сполук у водних екосистемах та механiзмiв морфологiчноi, функцiональноi i молекулярноi адаптацii гiдробiонтiв та чинникiв середовища.

Важливе значення в роботi з'iзду зайняли проблеми збереження аборигенноi iхтiофауни, а також питання розвитку аква- i марикультури. За роки, що минули з часу попереднього III з'iзду, значно розширились та поглибились дослiдження з питань, пов'язаних iз вивченням фiзiолого-бiохiмiчних характеристик водних органiзмiв, особливостей вiдтворення риб i безхребетних в умовах антропогенного впливу на водне середовище.

На з'iздi значна увага була присвячена аналiзу стану водних екосистем, якостi води, бiопродуктивностi та моделюванню цих процесiв.

Пiдводячи пiдсумки етапу розвитку гiдроекологii в Украiнi за останнi чотири роки було вiдзначено, що в найближчi роки необхiдно зосередити увагу наукових колективiв та фахiвцiв, що працюють в закладах вищоi освiти на:

1) з'ясування механiзмiв функцiонування морських i прiсноводних екосистем в умовах зростаючого антропогенного впливу та прогнозування вiддалених наслiдкiв погiршення екологiчного стану водних об'ектiв на якiсть води та бiопродуктивнiсть;

- моделювання процесiв, що вiдбуваються у водних об'ектах внаслiдок дii теплового, хiмiчного, радiоактивного та бiологiчного забруднення водних екосистем;

- розвитку iхтiологiчних дослiджень з метою розробки заходiв по збереженню генофонду цiнних i зникаючих видiв риб, iх, видового рiзноманiття; та здiйснення прогнозних оцiнок стану iхтiофауни у водоймах рiзного типу;

- поглибленню дослiджень в галузi культивування гiдробiонтiв в регульованих системах водопостачання як основа; аква- та марикультури.

2) продовжити поглибленi дослiдження рiзноманiття гiдробiонтiв з метою розробки заходiв з охорони i збереження рослинного i тваринного свiту водойм;

3) посилити увагу на розробку методiв i методологii екологiчноi iндикацii стану водних екосистем, як системи iндикацii бiльш високого та iнтегрального рiвня, нiж бiоiндикацiя;

4) значно розширити та поглибити мiкробiологiчнi дослiдження водойм;

5) звернути увагу на розробку теоретичноi концепцii феномену адаптацii - не тiльки як засобу вiдповiдi морських i прiсноводних мешканцiв на змiни чинникiв, але i як стратегii спрямованоi на еволюцiонування систем, що забезпечують розвиток захищеностi ("iзольованостi") органiзмiв у змiненому середовищi;

6) поглибити дослiдження молекулярноi вiдповiдi органiзму на стрес, встановити механiзми регуляцii адаптацii на рiвнi експресii геному, трансляцiйних i посттрансляцiйних модифiкацiй адаптивних бiлкiв тощо.

З'iзд констатуе, що в украiнському суспiльствi, яке перебувае на шляху побудови демократичного суспiльства та входження у свiтове спiвтовариство, все бiльшого визнання набувають iдеi гармонiйного розвитку в оточуючому природному середовищi. На сьогоднi цi iдеi визрiли i сприймаються як невiд'емна складова у розробцi стратегiчного плану переходу Украiни до сталого розвитку задля досягнення економiчного зростання, соцiального прогресу, гармонiзування спiвiснування суспiльства i природи.

Для вирiшення цих питань потрiбно:

1) закликати широку громадськiсть до активноi дiяльностi у справi збереження довкiлля, вирiшення екологiчних проблем. Гiдроекологiчне товариство Украiни як невiд'емна частина iнтелектуальноi елiти суспiльства, повинно бiльш активно брати участь у формуваннi громадськоi думки та розробцi зважених пропозицiй стосовно актуальних екологiчних питань, якi перед нами постають. Прикладом таких гострих питань е проблеми, пов'язанi з побудовою суднохiдного каналу через гирло Бистре в Дунайському бiосферному заповiднику, будiвництвом iнших гiдротехнiчних об'ектiв;

2) постiйно спрямовувати зусилля на формування сучасного екологiчного свiтогляду через створення системи екологiчноi освiти i виховання - вiд школи до ВУЗу, в тому числi через створення на базi провiдних навчальних закладiв потужних освiтньо-наукових центрiв;

3) всебiчно сприяти пiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацii молодих науковцiв шляхом проведення практичних семiнарiв, наукових конференцiй молодих дослiдникiв, тощо, iз залученням фiнансування з мiжнародних фондiв. Вважати доцiльним створення молодiжноi секцii Гiдроекологiчного товариства для координацii дiяльностi молодих фахiвцiв-гiдроекологiв;

4) iснуючi мiсцевi, регiональнi екологiчнi проблеми активно висвiтлювати через засоби масовоi iнформацii;

5) звернути увагу Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, представникiв пiдприемницьких кiл на необхiднiсть пiдтримки науковцiв у розробцi та впровадженнi новiтнiх технологiй, що забезпечують невиснажливе природокористування та екологiчно збалансований розвиток. Новi технологii е сектором економiки, що динамiчно розвиваеться в усьому свiтi, забезпечуючи робочi мiсця, доходи i розвиток науки;

6) у зв'язку з значним поширенням i розвитком видiв-вселенцiв у багатьох водоймах Украiни та недостатнiм вивченням питань щодо iх впливу на бiоту, просити Президiю НАН Украiни та Мiносвiти i науки Украiни звернутися до Кабiнету Мiнiстрiв Украiни з пропозицiею про створення мiжвiдомчоi державноi комiсii Украiни з проблем бiологiчноi iнвазii;

7) пропонувати Президенту Украiни, Верховнiй Радi Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни забезпечити впровадження нацiональних екологiчних програм, реалiзацiя яких вкрай необхiдна для збереження довкiлля (формування екомережi, охорони та вiдтворення довкiлля Азовського i Чорного морiв, поводження з вiдходами, розвитку заповiдноi справи тощо), шляхом першочергового iх фiнансування.

Вирiшення комплексу актуальних гiдроекологiчних проблем е одним з першочергових завдань гiдроекологiчноi науки задля досягнення сталого розвитку нашоi держави та ii просування шляхом до Европейськоi iнтеграцii.